Главная » Как правильно приготовить

Как правильно приготовить суспензию икзим



Икзим (цефиксим)

Производитель:

Lupin Limited, Индия

Действующее вещество Икзима

Формы выпуска Икзима

Порошок для приготовления 50 мл суспензии для перорального применения, 100 мг/5 мл во флаконах № 1

Кому показан Икзим

Инфекции, вызванные чувствительными к цефиксиму микроорганизмами.
Лечение скарлатины.

Как использовать Икзим

Способ применения и дозы.

Для приготовления суспензии используется очищенная, свежепрокипяченная и охлажденная до комнатной температуры вода. Открыть флакон и налить воды приблизительно 1/4 от объема флакона, закрыть крышкой флакон и тщательным образом взболтать. После этого открыть флакон и добавить воды до отметки на этикетке (обозначена стрелкой) на флаконе. Закрыть крышку и хорошо встряхнуть флакон.

Прием еды не влияет на всасывание препарата. При сопутствующей патологии желудочно-кишечного тракта принимать Икзим после еды.
Взрослым: 400 мг 1 раз в сутки Детям: старше 6 мес. – 8 мг/кг 1 раз в сутки, или 4 мг/кг каждые 12 часов Детям, с массой тела больше 50 кг или старше 12 лет рекомендуется принимать такую же дозу, как и взрослым - 400 мг 1 раз в сутки, или 200 мг каждые 12 часов

Курс лечения - от 5 дней (при неосложненных инфекциях) до 10 – 14 дней.

При почечной недостаточности нужна коррекция дозы в зависимости от уровня клубочковой фильтрации: при скорости клубочковой фильтрации больше 60 млмин. дозы не изменяются. От 21 мл/мин. до 60 мл/мин. назначается 3/4 стандартной дозы; менее 20 мл/мин. назначают 1/2 стандартной дозы.

Особенности применения.

Общие: при длительном лечении возможное появление стойких организмов, которые характеризуются быстрым разрастанием. В таком случае необходимо провести тщательное обследование пациента. При возникновении инфекции во время лечения необходимо назначить соответствующее лечение, в зависимости от типа инфекции.

В 1 мерной ложке (5 мл) препарата содержится 2,31 г сахара, что необходимо учитывать при лечении больных сахарным диабетом.

Применение цефиксима может привести к ошибочно позитивной реакции на глюкозу в моче при использовании Клинитеста, раствора Бенедиктс или раствора Фейлингс. Рекомендуется использовать тест на глюкозу, который основан на ферментной реакции оксидазы глюкозы. При проведении лечения другими антибиотиками цефалоспорина был отмечен ложноположительный прямой Кумбс-тест. Следовательно, необходимо признать, что позитивный Кумбс-тест может быть вызван действием препарата. С осторожностью назначают при заболеваниях ЖКТ.

Беременные и женщины, которые кормят грудью. Действие цефиксима не изучалось во время беременности и родового периода. Следует прекратить кормление грудью во время применения препарата. Эффективность и безопасность препарата у детей до 6 месяцев не изучалась.

Побочные эффекты Икзима

Препарат хорошо переносится. Могут возникать слабые негативные реакции, такие как головокружение, головная боль, расстройства желудочно-кишечного тракта: диарея и жидкие опорожнения, тошнота и рвота; аллергические реакции, анемия.

Кому противопоказан Икзим

Взаимодействие Икзима

Повышает концентрацию карбамазепина в крови.

Передозировка Икзима

При передозировке возможны такие осложнения как:
снижение концентрационной и выделительной функции почек, желтуха с повышением уровня билирубина, АлАт, АсАт, щелочной фосфатазы, головокружение, гиперрефлексия, галлюцинации.

Специфических антидотов для лечения передозировки нет.

Назначают симптоматическую и поддерживающую терапию (промывание желудка, дезинтоксикационная терапия, энтеросорбенты).
При появлении признаков аллергии – антигистаминные препараты, кортикостероиды. Препарат не выводится при перитонеальном диализе, в небольшом количестве выводится при гемодиализе.

Тесты
Здравые решения

Икзим

Фармакологическое действие:
Икзим – пероральное противомикробное средство. Относится к цефалоспоринам 3й генерации с высокой бактерицидной активностью и выраженной стойкостью к действию беталактамаз. Активен в отношении грамм (+) и грамм (-) микроорганизмов: Str. pneumoniae, Str. pyogenes, E. coli, Pr. mirabilis, Klebsiella, Haemophilus influenzae (#946;-лактамазо (+) и (-)), Moraxella (Branhamella) catarrhalis (#946;-лактамазо (+) и (-)), Enterobacter. Многие виды энтерококков, Pseudomonas, Bacteroides fragilis, Listeria monocytogenes и клотсридии и стафилококки не чувствительны к цефиксиму.
Высокая чувствительность к препарату Икзим отмечена у S. Typhimurium, P.mirabilis, S. Enteritidis, E.coli, P.vulgaris, Klebsiella spp.

Быстро абсорбируется в ЖКТ. После перорального приема повышение концентрации препарата в крови отмечается спустя 2-6 часов. Биодоступность — 30–50%. Связь с альбумином на 65%. Период полувыведения равен 2,5 - 4 ч. Элиминируется с мочой, главным образом в неизмененном виде. 10% препарата выводится с желчью.

Показания к применению:
Инфекционные процессы, вызванные патогенной флорой чувствительной к действию цефиксима:
- острая и хроническая патология легочной системы;
- острые и хронические заболевания ЛОР органов;
- бактериальный процесс мочевых путей и почек;
- острые кишечные инфекции.

Способ применения:
Икзим - пероральная форма антибиотика, применяемая в детской практике. Использование препарата в возрасте с 6ти месс до 12ти лет при массе тела меньше 50 кг: 8мг на каждый кг веса однократно или 4 мг/кг 2х кратно в сутки.
Использование препарата в возрасте после 12ти лет при массе тела больше 50 кг: 400 мг однократно или 200 мг 2х кратно в сутки. Средний курс лечения – 10-14 дней.
Использование Икзима при ХПН – при СКФ менее 20 мл/мин – рекомендован прием половины суточной дозы. В остальных случаях доза Икзима не изменяется.

Для приготовления суспензии необходимо встряхнуть флакон с сухой смесью, чтоб распушился порошок. Добавить кипяченую воду комнатной температуры до первой метки и взболтать, затем долить жидкости до верхней метки и размешать до образования суспензии. Использовать через 5 минут после растворения. Рекомендовано перед каждым приемом обязательно взбалтывать суспензию.

Побочные действия:
Икзим обладает хорошей переносимостью. Возможные негативные реакции связаны с диспепсическими проявлениями со стороны ЖКТ, сухость во рту, кандидоз, вздутие кишечника, единичные случаи псевдомембразнозного колита и глоссита.
Редкие проявления в виде головокружения, головной боли и утомляемости, артралгии, вагинального кандидоза, сухости кожи, повышенной чувствительности к УФ, холестатической желтухи, интерстициального нефрита. В случае индивидуальной непереносимости развиваются аллергические проявления, которые сопровождаются крапивницей, кожным зудом, токсикодермией в виде синдрома Стивенса — Джонсона и с-ма Лайела, анафилактические реакции вплоть до шока.

При использовании Икзима возможны обратимые изменения лабораторных показателей: снижение уровня лейкоцитов, тромбоцитов, нейтрофилов, гемоглобина, повышение показателей протромбинового времени, активности АЛАТ и АСАТ, билирубина, увеличение азота, мочевины, креатинина, ложно (+) реакция на кетоны при использовании тестов с нитропруссидом, ложно(+) реакции на глюкозурию.

Противопоказания:
Икзим не рекомендовано использовать при гиперчувствительности к цефалоспоринам и пенициллинам или составляющим препарата.
Препарат не применяется при печеночной недостаточности, кровотечениях ЖКТ, НЯК и порфирии.

Беременность:
Икзим не используется во время беременности и у кормящих матерей.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами:
При одновременном применении с пробенецидом Икзим усиливает скорость фармакологической активности последнего.
Салициловая кислота в высоких концентрациях способна увеличивать биодоступность цефиксима на 50%.
Цефиксим усиливает Смах для карбамазепина, что повышает риск передозировки последним.
Нифедипин увеличивает биодоступность цефиксима и повышает возможный риск развития нежелательных реакций.

Фуросемид, аминогликозиды усиливают нефротоксическое действие цефиксима. Возможны ложно (+) реакции на глюкозурию при сочетании цефиксима с раствором Бенедикта или Фелинга, с тест системами сульфата меди. Цефиксим способен вызывать положительные (ложные) реакции теста Кумбса.
Антикоагулянты, варфарин повышают протромбиновое время на фоне Икзима, что необходимо учитывать у лиц находящихся на терапии антикоагулянтами.
КОК снижают свои фармакологическую эффективность на фоне лечения Икзимом.

Передозировка:
На фоне превышения допустимых рекомендованных доз возможно развитие функциональных нарушений со стороны почек и печени, тошнота, сопровождающаяся рвотой, головокружение, галлюцинации, гиперрефлексия.
Специфическое лечение отсутствует. Проводится промывание желудка, прием сорбентов, дезинтоксикационных средств и симптоматическая терапия. Гемодиализ и перитонеальный диализ малоэффективны.

Форма выпуска:
Порошок д/п суспензии д/перор. прим. 100 мг/5 мл фл. 50 мл, № 1.
1 флакон в картонной пачке.

Условия хранения:
Рекомендованный температурный режим хранения до 25 градусов Цельсия. Готовый раствор необходимо хранить не больше 14 суток в сухом темном месте.

Источник: http://www.piluli.kharkov.ua/drugs/drug/ixime/

міжнародна назвa: cefixime;

основні фізико-хімічні властивості: порошок від білуватого до блідо-жовтого кольору, що утворює суспензію від білуватого до жовтого кольору, з характерним фруктовим запахом при готуванні;

склад: 5 мл суспензії містять 100 мг цефиксиму безводного;

допоміжні речовини: смола ксантанова, натріюбензоат, ароматизатор (суниця) 052311 АР 0551, кремнію діоксид колоїдний, сахароза.

Форма випуску. Порошок для приготування суспензії для перорального застосування.

Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування. Цефалоспорини. Код АТС J01D А 23.

Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Бактерицидний антибіотик широкого спектра дії групи цефалоспоринів.

Бактерицидна дія цефиксиму, як і інших цефалоспоринів, відбувається шляхом гальмування синтезу стінок клітин. Цефиксим є високостійким у присутності бета-лактамових ензимів. Було доведено, що цефиксим діє проти більшості штамів таких мікрорганізмів.

Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcusagalactiae.

Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, Escherichia coli,Proteus mirabilis, Neisseria gonorrhoeae (включаючи штами, які виробляють і не виробляють пеніцилліназу), Haemophilus parainfluenzae (які виробляють або нібета-лактамазу), Proteus vulgaris, Klebsiella pneumoniae, Klebsiella oxytoca,Pasteurella multicida, різновиду providencia, різновиду Salmonella, різновидуShigella, Citobacter amalonaticus, Citobacter diversus, Serratia marscescens.

При пероральному прийомі цефиксиму 40-50% препарату всмоктується організмом; при прийомі препарату з їжею час усмоктування його збільшується приблизно на 0,8 години. При пероральному застосуванні суспензії максимальна концентрація досягає рівняна 25-50% вище, ніж при застосуванні даного препарату у формі таблеток. При одноразовому застосуванні дози 200 мг найвищий рівень концентрації в крові досягається через 2-5 годин. Приблизно 50% увібраної організмом дози виводиться у незмінному вигляді із сечею протягом 24 годин, 10% виводиться з жовчю. Період напіврозпаду цефиксиму в сироватці крові у здорових осіб не залежить від прийнятої дози і становить в середньому 3-4 години, однак у деяких здорових (нормальних) організмах може досягати 9 годин.

Показання для застосування. Інфекції, спричинені чутливими до цефиксимумікро організмами. Препарат застосовується в отоларингології при лікуваннісинуситу, тонзиліту, фарингіту, середнього отиту; інфекцій дихальних шляхів (гострий і хронічний бронхіт, пневмонія, плеврит); інфекцій жовчних шляхів (холангіт, холецистит); інфекцій сечостатевого тракту (цистит, пієлонефрит, ендометрит, простатит); інфекцій шкіри, м’яких тканин і кісток. Лікування скарлатини.

Спосіб застосування та дози.

Для приготування суспензії використовується очищена, свіжо переварена і охолоджена до кімнатної температури вода. Відкрити флакон і налити приблизно 1/4 відоб’єму флакона воду, закрити кришкою флакон та ретельно збовтати. Після цього відкрити флакон і добавити води до позначки на етикетці (позначено стрілкою) нафлаконі. Закрити кришку і добре струсити флакон. Приймати перорально. Прийомїжі не впливає на всмоктування препарату. При супутній патології шлунково-кишкового тракту приймати Ікзим після їжі.

Дорослим: 400 мг 1 раз на добу

Дітям: старше 6 міс. – 8 мг/кг 1 раз на добу, або 4 мг/кг кожні 12годин

Дітям, з масою тіла більше 50 кг або старше 12 років рекомендується приймати таку ж дозу, як і дорослим - 400 мг 1 раз на добу, або 200 мг кожні 12годин

Курс лікування - від 5 днів (при неускладнених інфекціях) до 10 - 14днів.

При нирковій недостатності потрібна корекція дози залежно від рівняклуб очкової фільтрації: при швидкості клуб очкової фільтрації більше 60 мл\хв. дози не змінюються. Від 21 мл/хв. до 60 мл/хв. призначається 3/4 стандартної дози; менше 20 мл/хв. призначають 1/2 стандартної дози.

Побічна дія. Препарат добре переноситься. Можуть виникати слабкі негативні реакції, такі як запаморочення, головний біль, розладишлунково-кишкового тракту: діарея та рідкі випорожнення, нудота і блювання; алергійні реакції, анемія.

Протипоказання. Цефіксим протипоказаний пацієнтам з гіперчутливістю до антибіотиків групи цефалоспоринів і пеніциліні в, до інших компонентів препарату, у хворих з порушенням функції печінки, при шлунково-кишковій кровотечі, виразковому коліті. Дітям до 6 місяців.

Передозування. При передозуванні можливі такі ускладнення як: зниження концентраційної та видільної функції нирок, жовтяниця з підвищенням рівню білірубіну, АлАт, АсАт, лужної фосфатази, запаморочення, гіперрефлексія, галюцинації. Специфічних антидотів для лікування передозування немає. Призначають симптоматичну та підтримуючу терапію (промивання шлунку, дезінтоксикаційна терапія, ентеросорбенти). При появі ознак алергії –антигістамінні препарати, кортикостероїди. Препарат не виводиться приперитонеальному діалізі, в невеликій кількості виводиться при гемодіалізі.

Особливості застосування. Загальні: при тривалому лікуванні можлива поява стійких організмів, що характеризуються швидким розростанням. У такому випадку необхідно провести ретельне обстеження пацієнта. При виникненні інфекції підчас лікування необхідно призначити відповідне лікування, залежно від типу інфекції.

В 1 мірній ложці (5 мл) препарату міститься 2,31 г цукру, що необхідно враховувати при лікуванні хворих на цукровий діабет.

Застосування цефиксиму може призвести до хибно-позитивної реакції наглюкозу в сечі при використанні Клінітесту, розчину Бенедиктс або розчинуФейлінгс. Рекомендується використовувати тест на глюкозу, що заснований на ферментній реакції оксидази глюкози. При проведенні лікування іншими антибіотиками цефалоспорину був відмічений псевдо позитивний прямий Кумбс-тест. Отже, необхідно визнати, що позитивний Кумбс-тест може бути викликаний дією препарату. З обережністю призначають при захворюваннях ШКТ.

Вагітні і жінки, які годують груддю. Дія цефиксиму не вивчалося під час вагітності і родового періоду. Слід припиняти годування груддю під час застосування препарату.

Ефективність і безпека препарату у дітей до 6 місяців не вивчалася.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Підвищує концентрацію карбамазепіну в крові.

Умови та термін зберігання. Порошок зберігати в сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці при температурі до 25 0 С (не використовувати після закінчення терміну придатності); готову суспензію – в захищеному від світла та недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25 0 С (використати протягом 14 діб). Источник

Термін придатності - 2 роки в нерозкритій упаковці.

Источник: http://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=5171

Источники: http://zdravoe.com/85/p1511/index.html, http://www.piluli.kharkov.ua/drugs/drug/ixime/, http://mozdocs.kiev.ua/likiview.php?id=5171






Комментариев пока нет!

Поделитесь своим мнением



© Все права защищены 2021.